Чай, чайний кущ, або Camellia sinensis — вічнозелений кущ з видовженими овальними листочками. У дикому стані може сягати 10 м, проте в промисловому виробництві його окультурюють - обрізають до 0,5-1,5 м.
Коли рослина досягає чотирирічного віку, відбувається перший збір врожаю. Чай збирають переважно вручну, що дозволяє вирощувати його на найвисокогірніших плантаціях. Чайний кущ вирощують заради листя і верхніх частин пагонів, які і використовують для приготування чаю. Якщо листя чайного куща висушити відразу після збору, то одержують зелений чай. Для того щоб виготовити чорний чай, зібраний врожай піддається тривалому процесу окислення – скручені листки викладають на стелажі, де вони насичуються киснем, міняючи відтінок від зеленого до брунатного. Якість готового чаю напряму залежить від цього процесу, тому працівник ретельно стежить за процесом ферментації і ступеня окислення. Тоді чай відправляють на наступний етап - сушіння. Процес сушіння починається з температури 90 градусів, і зменшують до 40. Після сушки у чайних листочках залишається 6% вологи, завдяки чому при заварюванні в гарячій воді листки віддають свій смак і аромат.
Цікаво знати, що..
- Високогірний чай вирощується на висоті навіть до 2000 м. Для порівняння, висота найвищої точки українських Карпат г.Говерла – 2061 м.
- До першої половини XIX століття практично весь чай, що надходив на світовий ринок, виробляв Китай. Через політичні потрясіння XVIII-ХІХ століть та революції першої половини ХХ Китай повністю втратив свої позиції і в деякі періоди взагалі не вивозив чай. Це стало серйозним ударом по китайській культурі взагалі, і чайній зокрема. У десятиліття соціалістичного правління після 1949 року ситуація почала виправлятися, але так звана культурна революція оголосила чайні традиції непотрібною надмірністю. У результаті традиційна чайна культура Китаю практично загинула, зберігшись частково лише в китайських діаспорах інших держав, а також на Тайвані. З середини 1970-х років у Китаї і на Тайвані чайні традиції відроджуються, отже сучасній чайній культурі Китаю не більше 40 років, — і її не можна вважати сталою: практично в кожному чайному клубі практикується свій порядок китайської чайної церемонії.
- Чай, зокрема зелений, містить кофеїн. Саме він активізує кору головного мозку, посилює діяльність серця, розширює судини головного мозку, серця і нирок, покращує рефлекторну діяльність та знижує кількість холестерину в крові. Якщо чай заварювати до 3-х хвилин, він матиме стимулюючий ефект, якщо більше – заспокійливий.
- Кава експортується у вигляді свіжозібраних зерен, тоді як чай проходить всі етапи виробництва на плантаціях на спеціально облаштованих фабриках та експортується вже готовий до вживання.
- Традиційне англійське чаювання Five O’clock – загально відоме, але мало хто знає, що англійці здебільшого п’ють чай невисокої якості.
Чай – це ціла філософія, про яку в двох словах не розкажеш. Чай різних плантацій, видів, сортів та способів збирання та виробництва – це різні історії чаю, що мають свої особливості та тисячолітні традиції.